сходити

I
1) (про сонце, місяць, зірки — з'являтися над обрієм, на небі), зіходити, зійти, під(ій)матися, під(ій)нятися, у[в]ставати, у[в]стати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, здійматися, здійнятися, схоплюватися, схопитися, підхоплюватися, підхопитися, викочуватися, викотитися, підкочуватися, підкотитися; виходити, вийти (про зірки)
2) = зійти (про рослини — давати сходи), проростати, прорости, витикатися, виткнутися, пробиватися, пробитися; прокльовуватися, проклюнутися, продзьобуватися, продзьобатися
3) = зійти (здуваючись, підніматися — про дріжджове тісто), підходити, підійти, підніматися, підійматися, під(ій)нятися
4) = зійти (іти донизу дорогою, стежкою, сходами тощо), зіходити, спускатися, спуститися, опускатися, опуститися; виходити, вийти, висаджуватися, висадитися (з ваґона потяга, тролейбуса, автобуса тощо); злазити, злізти (з воза, коня); спішуватися, спішитися (з коня)
5) = зійти (переставати бути на чому-н.; переставати вкривати собою якусь поверхню), зіходити, зникати, зникнути
6) = зійти (чим — перев. зі сл. "кров'ю"), зіходити, спливати, спливти, стікати, стекти
II
див. висідати, минати I, 2), підніматися I, 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню …   Український тлумачний словник

  • сходити — I [схо/диетие] о/джу, диеш; нак. од , о/д теи, недок. II [сходи/тие] схоуджу/, о/диеш; нак. ди/, схоуді/т , док …   Орфоепічний словник української мови

  • сходити — дієслово недоконаного виду підніматися куди небудь; спускатися; відхилятися від попереднього напрямку сходити дієслово доконаного виду піти і повернутися рідко …   Орфографічний словник української мови

  • підніматися — I = піднятися 1) (іти, рухатися, переміщатися догірно), підійматися, підійнятися, п ястися, пнутися, вилізати, вилізти, підводитися, підвестися; сходити, виходити, вийти, вибиратися, вибратися (кроками); добуватися, добутися, видиратися,… …   Словник синонімів української мови

  • збігати — I зб ігати аю, аєш, док. 1) неперех. Піти кудись, зазвичай за чим небудь, і швидко повернутися. 2) перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях. II збіг ати а/ю, а/єш, недок., збі/гти, збіжу/, збіжи/ш, док. 1) Бігом… …   Український тлумачний словник

  • зійти — I див. сходити. II див. сходити …   Український тлумачний словник

  • злазити — I зла/жу, зла/зиш і рідко ізла/зити, ла/жу, ла/зиш і зліза/ти і рідко ізліза/ти, а/ю, а/єш, недок., злі/зти і рідко ізлі/зти, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі/з, ла, ло; док. 1) Чіпляючись, тримаючись руками або ногами, спускатися вниз звідкись …   Український тлумачний словник

  • облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… …   Український тлумачний словник

  • побувати — а/ю, а/єш, док. 1) З їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з їздити кудись, відвідати кого , що небудь, пробувши там якийсь час. 2) Перебувати де небудь якийсь час. 3) Бути (не раз) якийсь час… …   Український тлумачний словник

  • виходити — I 1) = вийти (іти звідки н. назовні, за межі чогось); видибати, видибувати, видибати (повільно); викрадатися, викрастися, вислизати, вислизнути, висмикуватися, висмикнутися, висковзувати, висковзати, висковзнути (непомітно); виступати, виступити… …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.